"Добрий день" чи "доброго дня"?: Як правильно привітатися українською

Українська мова багата на різноманітні способи привітань, які можуть залежати від часу доби, конкретної ситуації та культурних норм. Однак, одним з найпоширеніших та універсальних привітань є фраза "Добрий день," яка також має свої відомі нюанси.

Ця фраза має давнє коріння в українській мові, про що свідчать дослідження Агатангела Кримського та Сергія Єфремова, які працювали над російсько-українським словником у період з 1924 по 1933 рік. Про це розповідає "Апостроф".

У своїх дослідженнях вони посилаються на приклади з народної мови, один із яких звучить так: "Яка пишна молодиця, і добридень не каже!" Як пояснює філолог Олександр Скопненко у своєму блозі для BBC, вираз "бажати доброго дня" трактувався як "на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися."

Вперше привітання "добрий день" було перекладено на українську мову як "добридень." Згідно з мовознавцями, народ використовував цей вираз протягом усього дня. За словами Кримського та Єфремова, форма "добрий ранок" була характерною переважно для інтелігенції, водночас "доброго дня" увійшло в українську мову під впливом російської.

Історично українці вживали привітання "Добрий день!" та "Добрий вечір!" та зустрічали їх в народних творах та в літературних творах. Фрази "Доброго дня!" та "Доброго вечора!" є стійкими словосполученнями, які не підлягають зміні, оскільки така зміна порушує мовні норми. Тому коректно вживати "Доброго ранку!", але "Добрий день!" та "Добрий вечір!".

Нагадаємо, мовознавець Олександр Авраменко пояснив, як сказати українською "квартира со всеми удобствами".