Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом. Нові правила стосуються підготовки військових, бронювання працівників критично важливих підприємств і вимог до зарплати для отримання відстрочки.
Мобілізація в Україні діє вже четвертий рік – відтоді, як її оголосили 24 лютого 2022 року. Напередодні чергової річниці "Думка" розповідає, чого очікувати від мобілізації у 2026 році.
Посилення мобілізації у 2026 році: що кажуть в Генштабі
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що в умовах наступу ворога Україні потрібно посилювати мобілізацію та рекрутинг.
За його словами, головний ресурс у цій війні не техніка, а люди, і саме в них держава має вкладати більше уваги та зусиль.
Він наголосив, що армії потрібні нові контракти та якісна підготовка військових. Саме тому базову загальновійськову підготовку вже подовжили до 51 дня. Цей час планують використовувати ефективніше: підвищувати рівень інструкторів, покращувати оснащення навчальних центрів і змінювати підхід до навчання.
Після перевірок стало зрозуміло, що частину підготовки варто проводити далі від фронту. Тож навчальні полігони закріплюють за армійськими корпусами в центральних та західних областях України.
Також головнокомандувач розкритикував стан безпеки на окремих об’єктах. Він дав доручення якнайшвидше будувати та облаштовувати укриття в навчальних центрах.
Думка експерта щодо мобілізації-2026
Колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов у коментарі ТСН.ua розповів про умови, за яких мобілізація в Україні могла би працювати ефективніше.
За його словами, закон України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" чітко визначає: відповідальність за мобілізаційні заходи несуть не лише ТЦК.
"Це державна справа. За неї має відповідати уряд, органи місцевого самоврядування, керівники підприємств та установ. Але фактично вся відповідальність перекладена на ТЦК", - зазначає експерт.
Він також нагадує, якою була ситуація на початку повномасштабного вторгнення. У лютому-березні 2022 року біля ТЦК стояли черги з добровольців, і багатьом тоді навіть відмовляли. Сьогодні картина зовсім інша: більшість відвідувачів приходить не для того, щоб служити, а щоб оформити відстрочку або з’ясувати, як її продовжити. На думку експерта, це прямий наслідок відсутності відчуття справедливості та проваленої державної комунікації.
Люди по-різному сприймають війну залежно від регіону, і це теж впливає на готовність долучатися до війська. Але держава, за словами Селезньова, так і не змогла вибудувати зрозумілу й чесну розмову з суспільством: навіщо потрібна мобілізація, на яких умовах вона відбувається і що людина отримує взамін.
Окреме питання – мотивація. Ідеться не лише про патріотизм, а й про справедливість у грошовому забезпеченні. Коли військовослужбовець у тиловому підрозділі отримує менше, ніж охоронець у столичному супермаркеті, це демотивує. Експерт наголошує: такі перекоси не сприяють бажанню служити, навіть якщо людина загалом готова виконувати свій обов’язок.
Говорячи про 2026 рік, Селезньов зазначає, що ставка лише на масову мобілізацію не дасть вирішальної переваги. Значно важливішими стають технології, сучасна техніка, грамотна тактика та якісна підготовка військових. Водночас мобілізація залишатиметься необхідною, адже війна триває, є втрати, поранення, і військові потребують ротацій.
Серед можливих ідей на майбутнє експерт називає відновлення строкової служби. Йдеться не про негайне відправлення на фронт, а про формування підготовленого мобілізаційного резерву на перспективу. Поки що це лише роздуми, і жодних офіційних рішень з цього приводу немає.
Чи мобілізують пенсіонерів
В Україні пенсія сама по собі не означає, що людину не можуть викликати до ТЦК. Якщо у пенсіонера є потрібний для армії досвід або фах, він може отримати повістку.
Наприклад, колишніх військових чи силовиків, які вийшли на пенсію за вислугою років, можуть мобілізувати повторно. Зазвичай, їх залучають на посади, що відповідають їхньому досвіду, спеціальності та військовому званню.
Також можуть мобілізувати фахівців, які будуть корисними в армії: медиків, інженерів, механіків та зв’язківців.
Водночас закон визначає, кого з пенсіонерів точно не мобілізують:
- громадяни, яким уже виповнилося 60 років – це граничний вік служби у ЗСУ;
- люди з інвалідністю, якщо це підтверджено медичними документами;
- пенсіонери з серйозними захворюваннями або травмами, які визнані непридатними за висновком ВЛК;
- ті, хто постійно доглядає за непрацездатними родичами або людьми з інвалідністю і має відповідні довідки;
- особи з особливими державними заслугами, яким законом надано право на звільнення від призову.
Хто може отримати бронь від мобілізації у 2026 році
Як і раніше, відстрочку можуть отримати лише ті, хто працює у професіях, важливих для економіки та безпеки країни. Але тепер для броні зросли вимоги до зарплати.
У приватних компаніях зі статусом критичної інфраструктури зарплата для бронювання розраховується так: береться мінімальна зарплата за останній місяць і множиться на коефіцієнт 2,5. У грудні 2025 року це означало мінімум 20 000 грн, а з січня 2026 року, коли "мінімалка" підніметься до 8 647 грн, то мінімальна зарплата для броні буде становити 21 617 грн 50 коп.
Для державних або комунальних підприємств правило трохи інше: зарплата працівника повинна бути не меншою за середню зарплату в регіоні за четвертий квартал 2021 року.
Зауважимо, що ця сума включає податки та обов’язкові платежі.
Крім того, Кабінет міністрів спростив процедуру бронювання для підприємств, які вже мають статус критично важливих. Для них скасували обов’язкову 72-годинну перевірку списків працівників, що дозволяє швидше ухвалювати рішення і не зупиняти роботу.
Також працівникам оборонно-промислового комплексу дозволили отримувати бронювання на 45 днів. За цей час вони можуть виправити порушення у військовому обліку, не ризикуючи одразу втратити право на відстрочку.
Інших серйозних змін у процедурі бронювання на 2026 рік немає.
Зазначимо, що у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14210, який може обмежити виїзд за кордон для частини заброньованих чоловіків, зокрема тих, хто отримав тимчасове бронювання. Але наразі невідомо, коли саме Рада розглядатиме цей законопроєкт.
Отже, мобілізація у 2026 році, скоріш за все, не зникне і не стане легшою. Держава поступово намагається зробити її більш впорядкованою – з кращою підготовкою, чіткішими правилами та оновленою системою бронювання. Водночас експерти наголошують: одних змін у документах замало. Людям важливо розуміти, на яких умовах їх мобілізують і що вони отримують натомість. Без відкритої та чесної розмови між владою і суспільством будь-яка реформа мобілізації ризикує залишитися лише на папері.