Україна – Бельгія: анонс матчу Євро-2024

Україна – Бельгія: анонс матчу Євро-2024

Збірна України в рамках 3-го туру групового етапу Євро-2024 зіграє з Бельгією. Анонс і прогноз на матч читайте на "Футбол 24".

Матч 3-го туру групового етапу Євро-2024 між збірними України та Бельгії стартує о 19:00 за київським часом. Поєдинок пройде на стадіоні МХП-Арена в Штутгарті. Телетрансляція доступна на платформі MEGOGO, а також на регіональних каналах Суспільного.

Перед стартом Євро-2024 вболівальники й журналісти очікували, що зустріч з "червоними дияволоми" перетвориться у виставковий матч тріумфаторів групи. Реальність же шокувала – Бельгія та Україна тримаються з трьома очками на 3-й та 4-й позиціях, ризикуючи пролетіти повз плей-офф. Гарантовану участь в 1/8 фіналу наша збірна отримає тільки у випадку перемоги, однак є можливість продертись навіть за умов поразки.

 

Варіантів розвитку подій настільки багато, що описувати їх в анонсі нераціонально. "Футбол 24" підготував окремий матеріал, в якому описано шанси "синьо-жовтих" на вихід з групи.

 

Чим сильна Бельгія?

 

У "дияволів" не має проблем з просуванням м'яча від свого до чужого карного майданчика. В цьому допомагає дуже агресивна структура 3-2-2-3, в якій на чужу третину вриваються до шести футболістів. Що найбільш важливо, підопічні Доменіко Тедеско створюють дуже багато моментів.

 

Бельгія входить у топ-3 Євро-2024 за ударами (34), дотиками у штрафному (64) та очікуваними голами (4.41 xG), а без скасованих голів команда потрапила б у топ-2 за результативністю. Важливою особливістю є варіативність загострень – небезпечні епізоди виникали після вертикальних закидань за спини, після розрізних передач, розгойдування з флангів, індивідуального дриблінгу чи стандартів.

До речі, про стандарти. Тут є кому подавати та на кого подавати. У команди в перших двох турах було 7 ударів зі стандартних положень – далеко не рекорд цьогорічного Євро, але показник неприємний. Особливо з урахуванням проблем збірної України при обороні на кутових і штрафних.

 

Зрештою, нам доведеться миритись з наявністю суперфутболістів у складі Бельгії. Де Брюйне – лідер Євро-2024 за кількістю "розумних передач" (6), четвертий за числом розрізних пасів (5), п'ятий за середнім сумарним показником очікуваних голів та асистів (створює 0,91 гол за матч), а також другий за зібраними на собі фолами (7).

 

Лукаку – другий за очікуваними голами (1,88), однак у нього ще три скасованих за плечима. Ромелу допомагає з організацією 0,98 гола за матч (топ-2 на Євро). Доку виконав 14 успішних обіграшів 1-в-1 з 23 спроб (другий на турнірі після Мусіала), у нього 21 виграшне єдиноборство в атаці з 45-ти та 19 дотиків у штрафному (лідер чемпіонату Європи).

 

Але цифрами описати таймінги рішень Де Брюйне та його відчуття позиції нереально. Цифри не продемонструють, наскільки своєчасно Лукаку вмикається під вертикальні закидання Кевіна. Статистика не показує особливостей дриблінгу Доку – він легко тікає на ривку, обігрує без наявності простору й стягує на себе по 2-3 суперника.

 

Стримати таких футболістів практично нереально. Можна створити умови, в яких вплив зірок на гру буде меншим – наприклад, пресингом можна порушити розіграші в центрі, змушуючи КДБ опускатись вниз (хоча лідер МанСіті потрібен попереду). Можна також користуватись мінусами, які випливають із козирів лідерів (наприклад, із високих вмикань Доку), однак це все суто теоретично.

 

При цьому варто не забувати, що у Бельгії є Троссар, Бакайоко, Кастань, Карраско, Тілеманс, голкіпер Кастелс із точними пасами на 80 метрів і купа інших топів. У матчах проти подібних колективів можна відпрацювати ідеально, але суперник все одно зробить декілька голів. На жаль, збірна України сама довела ситуацію до необхідності грати з грандом на результат.

 

Які у Бельгії проблеми?

 

Перш за все, баланс. Підопічні Доменіко Тедеско сильно втягуються на чужу третину поля, що ризиковано з урахуванням якості захисників. Позаду Теат з Болоньї, Фас із Лестера (тільки піднявся з Чемпіоншипу) та 37-річний Вертонген. Альтернативи – Карраско, який не є центрбеком, і 20-річний Дебаст, який більше вирізняється пасингом.

 

При цьому Бельгія працює з дуже високою лінією оборони, що вкрай ризиковано при такому кадровому наповненю. Власне, на цьому "дияволів" і ловлять – Румунія яскраво продемонструвала вразливість гранда при контратаках. Простір у Мудрика, Судакова, Довбика і Ко буде, а обігрувати таких оборонців вони здатні.

 

Варто зазначити, що підопічні Доменіко Тедеско не дуже якісно виходять з-під тиску. Саме з пресингу вони пропустили гол від словаків. Румунам же вистачало просто заважати білд-апу "дияволів", аби створювати гольові нагоди високої якості.

 

Пресинг самих бельгійців при цьому не вражає. Так, він досить інтенсивний, але організація шкутильгає. Навіть словаки виходили з-під тиску впевнено, допоки були сили.

 

Зрештою, слід відзначити непостійність збірної Бельгії. Помітно, що команда перебуває в процесі розбудови, а її пік має припасти на ЧС-2026. Поки ж для "дияволів" характерні провали тривалих ігрових відрізків. Крім того, постійно випадають окремі футболісти – наприклад, Доку видав ударні 15 хвилин зі словаками й потім збавив оберти, а Тілеманс взагалі не зайшов у ту гру й поступово випав з Румунією (хоча починав дуже потужно).

 

Чи здатна Україна здобути позитивний результат у матчі з Бельгією?

 

Підопічних Сергія Реброва справедливо критикували за фіаско з Румунією та перші 20 хвилин зі Словаччиною. Потім стало краще, але натужність успіху в Дюссельдорфі відчувалась. Збірній України доводилось грати першим номером, розкриваючи оборонний блок суперника – з цим виникали проблеми ще на стадії відбору до Євро-2024.

 

Втім, "синьо-жовті" досить переконливо почувають себе у контратакувальному режимі. Хейтери порвуть за такі слова, але середній і низький блок Реброва стримав майже всіх топ-суперників – наша команда розписала нічиї з Німеччиною (3:3, 0:0), Англією (1:1) та Італією (0:0, хоча могли й виграти). Єдиним провалом став поєдинок у Мілані, де збірну переїхали після виснажливого матчу з британцями.

 

І всі ці результати були заслуженими. Так, у суперників були окремі відрізки домінування й забивання голів, але більшість часу Україна трималася впевнено. Успіхів досягали через хорошу компактність, проактивність у захисті, а також завдяки злагодженим перебудовам та страхуванням.

 

Що найбільш важливо, Україна не грає в тупий "автобус". Навпаки – тактика Сергія Реброва по-своєму смілива. "Синьо-жовті" самі провокують суперника на пресинг, витягуючи на власну третину й виходячи з-під тиску через короткі комбінації. Судаков, Мудрик, Зінченко, Шапаренко, Конопля, Циганков, Ярмоленко та Довбик сильні в комбінаціях і відкриваннях, а центрбеки здатні розбивати пресинг передачами (Забарний ще й тягає м'яч на дриблінгу).

 

Кадровий набір з таким потужним скілл-сетом становить проблему навіть для збірних рівня Бельгії. Доменіко Тедеско ще не встиг поставити хороший пресинг, однак сидіти в середньому блоці "дияволи" сьогодні теж не мають права. Значить, наші футболісти зможуть розбігтись. Вони могли це в попередніх матчах, а значить здатні й зараз.

 

У стадії розвитку атаки України присутня хороша варіативність. По-перше, можна наповнювати центр різними за якостями футболістами, суттєво змінюючи малюнок гри. По-друге, наші лідери досить гнучкі в позиційному плані – Судаков, наприклад, любить зміститись в неочевидну зону (наприклад, на позицію лівого фубека) й звідти роздавати передачі, а Зінченко тоді заповнює діру в опорній.

 

Варіантів багато. Важливо, що такий футбол ще й доповнюється пресингом, якого не вистачало з Румунією і який не вмикали до другого тайму зі Словаччиною. Цей тиск епізодичний – але він є і він допомагає створювати моменти (як у спарингу з німцями перед Євро). Проти грандів і не треба тиснути постійно та всіма силами – це занадто ризиковано.

 

При цьому в завершальній фазі часто можна помітити і вривання фулбеків, і підтримку атаки з глибини. Показовим був гол у матчі з Англією – Судаков із центру поля перевів у напівфланг Циганкову, той запустив по флангу Коноплю, а Юхим увірвався в штрафний і прострілив. Зінченко ж, набігаючи з опорної, замкнув.

 

Варто відзначити, що план на гру з Бельгією було відпрацьовано в спарингу з Німеччиною – і це великий плюс. Україна опуститься в схему 5-4-1, причому вона довела свою стійкість навіть без Миколенка. Сьогодні будемо працювати від контратак.

 

Що тривожить перед матчем з Бельгією?

 

Перш за все, робота на стандартах та при кросах. Збірна України має проблеми як в структурному плані, так і суто в індивідуальному – захисники постійно зосереджені на м'ячі й часто провалюють розрахунок траєкторії польоту. Робота в єдиноборствах теж не завжди переконлива.

 

Особливе занепокоєння викликає зона Матвієнка, яку очевидно будуть перевіряти Лукаку та КДБ. Якщо Миколенко буде готовим, то він міг би вивести Миколу з-під удару. З іншого боку, у нас тоді залишиться тільки один центрбек з сильним першим пасом, а цього замало.

 

Вивести ж Миколу чи Віталія у фланг – значить відмовитись від Зінченка, якого награвали в гібридній ролі у спарингу з німцями. Його пасинг та об'єми роботи в пресингу мають велике значення. Цікаво, яке рішення прийме Сергій Ребров.

 

За фланги оборони в принципі боязно. Ліворуч у нас Мудрик, якому банально бракує навичок у захисті. Праворуч же немає ідеального захисника а-ля Миколенко – Конопля й Тимчик однаково проблемні. Якщо не буде Циганкова (він досі відновлюєтсья від пошкодження), то праворуч ще й розташується Ярмоленко, якому бракує і сил, і неперервності, і хорошої роботи з орієнтирами в обороні.

 

Також здивувала відсутність Мудрика на останньому тренувані. Ніхто так і не дізнався причину. Сергій Ребров же на прес-конференції заявив, що у команді багато мікропошкоджень – і що є футболісти, яким можна було не тренуватись.

 

У Бельгії є кадрові втрати?

 

Гру точно пропустить вінгер Люкебакіо, який у матчі з румунами перебрав карток. Крім того, в лазареті залишається опорник Вітсель. Зате повернувся досвідчений фулбек Меньє, якому загрожував пропуск всього турніру.

 

Орієнтовні склади на матч Україна – Бельгія

 

Україна: Трубін – Конопля, Забарний, Сваток, Миколенко, Зінченко – Ярмоленко, Бражко, Судаков, Мудрик – Довбик

 

Бельгія: Кастельс – Кастань, Фас, Вертонген, Теат – Мангаля, Тілеманс – Троссар, де Брюйне, Доку – Лукаку