2 лютого, напередодні саміту Україна-ЄС, у Києві відбулася не менш масштабна подія – спільне засідання уряду України та Європейської комісії. 16 членів Єврокомісії (тобто більшість її складу!) включно з президенткою Урсулою фон дер Ляєн приїхали до столиці держави, охопленої війною.
У історії ЄС ще ніколи не було такого прикладу. Та й загалом, спільні поїздки колегії Єврокомісії за кордон є не просто рідкісною, а абсолютно винятковою подією.
Про те, навіщо єврокомісари прибули до Києва, якою була мета візиту і про найважливіші сигнали читайте у цікавій статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Комісія по-київськи: про що домовився та що почув уряд України під час візиту 16 єврокомісарів.
Нещодавно на закритому брифінгу в Брюсселі журналістів попередили: події цього тижня передусім мають на меті дати сигнал про те, що вступ України до ЄС є невідворотним.
"Чи приєднається Україна до європейської сім'ї? Відповідь "так", це більше не питання "якщо", – пояснив європейський високопосадовець.
І справді, у промовах Урсули фон дер Ляєн у Києві цій тезі була приділена основна увага. Ми переклали для вас одну з них, найемоційнішу – дивіться публікацію "Україна буде членом ЄС. Рік тому ніхто не уявляв вашу швидкість".
Утім, попри справді амбітні заяви, говорити про конкретику, зокрема, щодо термінів наступних етапів у процесі руху до ЄС Брюссель не готовий.
Головним питанням лишається ситуація з виконанням Києвом семи "кандидатських критеріїв", які є необхідною умовою для початку переговорів України про вступ до ЄС. На пряме запитання "Європейської правди", чи готова Єврокомісія надати Україні письмовий документ про те, що конкретно має зробити Київ для виконання європейських вимог, Урсула фон дер Ляєн відповіла негативно, заявивши, що звіт буде лише "усним" і лише для держав-членів ЄС, а Україна отримає оцінку лише в жовтні.
Цікаво, що в уряді, попри це, вважають, що все одно отримають весняну оцінку від Євросоюзу.
Та повернімося до міжурядових домовленостей України і ЄС.
Публічно, у заявах посадовців на спільному засіданні уряду та Єврокомісії, а також на пресконференції після того, сторони наголошували, що зараз пріоритет – рух до єдиного ринку України та ЄС.
По суті, зараз торгівля вже стала майже вільною після того, як влітку 2022 року Євросоюз скасував усі мита та обнулив безмитні квоти, щоби підтримати українських експортерів. Утім, це одностороннє рішення ЄС лишається тимчасовим – наразі воно підтверджене до середини 2023 року.
Та є й добра новина: Урсула фон дер Ляєн оголосила у Києві, що ініціює продовження цього виняткового режиму як мінімум ще на рік.
Також на рік буде продовжений вільний в'їзд до ЄС українських вантажоперевізників.
Єдиний ринок Євросоюзу з Україною є набагато глибшим рівнем інтеграції, за якого ЄС не лише відмовляється від тарифних інструментів, а й визнає усі перевірки, сертифікати тощо, видані українськими органами.
У розпорядженні редакції опинився документ за назвою "Пріоритетний план дій для поглибленої імплементації зони вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2023-2024 роках". Його планують ухвалити найближчим часом. Про що він?
Київ та Брюссель домовилися про те, що деякі мита та квоти не треба буде повертати навіть після перемоги України.
Другий новий напрямок лібералізації – скасування плати за роумінг між Україною та ЄС.
Третя, справді проривна лібералізація у двосторонній торгівлі стосується експорту до ЄС українських м’ясопродуктів.
Ще один напрям, що допоможе розвиткові українського тваринництва, для якого має відкритися європейських ринок – це питання хвороб тварин. Україна пропонує домовитися про взаємне визнання "регіоналізації", щоби, припустимо, спалах захворювання свиней в одній області України не міг заблокувати експорт на рівні всієї держави, як це неодноразово відбувалося досі.
І, нарешті, Євросоюз уперше взяв зобов’язання прямувати до певних дат ухвалення так званого "промислового безвізу" – довгоочікуваного режиму, що має скасувати потребу в додатковій сертифікації на безпечність промислових товарів.