Очікування від змісту та масштабів «білоруського» пакету досить високі
Традиційно проблема економічних санкцій в публічному просторі обговорюються саме стосовно Росії. Але при цьому майже не згадується Білорусь. Статус Білорусі - це такий же агресор, як і Росія. Чому? Згідно Статті 3 Резолюції ООН 3314 (XXIX) 1974 року «незалежно від оголошення війни, за умови та відповідно до положень статті 2 кваліфікується як акт агресії … Дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави». Тому з цього і треба виходити.
Історія санкцій проти Білорусі має два етапи. Перший етап — це санкції, пов’язані з порушенням прав людини, репресіями проти опозиції, масовими фальсифікаціями під час президентських виборів та жорстоким придушення акцій громадянського протесту. Cлід зазначити, що санкційна політика була досить гнучкою. Так, 29 жовтня 2015 року Рада ЄС призупинила до 29 лютого 2016 року заморожування активів і заборону на в'їзд для 170 осіб, заморожування активів трьох компаній з Білорусі. Причиною такого рішення стало звільнення всіх білоруських політв'язнів 22 серпня 2015 року та покращення відносин між ЄС та Білоруссю. До того ж ЄС визнав, що президентські вибори 11 жовтня 2015 року відбулись в цілому вільно.
Всього ЄС до цього часу запровадив шість пакетів таких санкцій проти 195 фізичних та 35 юридичних осіб. Вони передбачають заморожування їх активів та заборону громадянам та компаніям ЄС надавати фінансові кошти підсанкційним особам, заборону особам із санкційного списку в'їзду в ЄС, тощо. Аналогічні санкції запровадили й інші країни.
Другий етап — це санкції в зв’язку з участю Білорусі в російській агресії проти України, які представники світової спільноти почали застосовувати з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Такі санкції ЄС запровадив вже на початку березня. Мова серед іншого — про ембарго та імпорт з Білорусі виробів з деревини, цементних виробів, виробів із заліза та сталі, гумових виробів. ЄС заборонив експортувати в Білорусь зброю, спецобладнання для внутрішніх репресій, обладнання, технології або програмне забезпечення, продукти та технології подвійного призначення, товари та технології, призначені для розвитку військового виробництва та технологій або сектору оборони та безпеки. ЄС також заборонив білоруським транспортним компаніям автомобільні перевезення в межах ЄС. За оцінками ЄС торговельні обмеження торкнулись 70% імпорту з Білорусі. Станом на сьогодні ЄС використав практично всі традиційні санкційні інструменти.
Зазначимо, що у 2021 році ЄС був другим основним торговельним партнером Білорусі (19,9% товарного експорту та імпорту країни), тоді як на Росію припадало 49,0% білоруського зовнішньоторговельного обороту. При цьому в 2021 році двостороння торгівля зросла на 27,0%, сягнувши 12,9 млрд євро, після падіння на 7,3% в 2020 році в зв’язку з пандемією COVID-19.
Ну, а тепер — до висновків. Економіка Білорусі традиційно залежала від особливих політико-економічних зв’язків з Росією, які фактично консервували неефективність білоруської політичної та економічної системи. Мова, зокрема, про привілейовані умови постачання енергоносіїв та багатомільярдні кредити, які ніхто нікому не збирається повертати. Зрозуміло, що санкції проти Білорусі змушують країну шукати економічного порятунку у Росії. Тому при аналізі впливу санкцій на російську економіку слід також зважати на те, як обмежувальні заходи впливають на спроможність Росії економічно підтримувати Білорусь.
16 cічня цього року Європарламент ухвалив резолюцію щодо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України з тим, щоб покарати вище політичне керівництво Росії та її союзників. При цьому наголошувалось, що такий трибунал повинен мати юрисдикцію розслідувати відповідні злочини Олександра Лукашенка та його спільників. В свою чергу 26 січня ПАРЄ одноголосно зажадала створити в Гаазі спеціальний міжнародний кримінальний трибунал для судового переслідування російських і білоруських політичних і військових лідерів, які «планували, готували, ініціювали або здійснили» агресивну війну Росії проти України.
Як на мене, наслідком цього рішення повинен стати один цілком конкретний крок — вимогу сплати Білоруссю репарацій Україні за агресію проти нашої країни. Адже сучасна поведінка Білорусі повністю відповідає визначенню агресії, про що згадувалось раніше. Що стосується санкцій, то як і у випадку з Росією, в перспективі їхнього скасування має бути жорстко обумовлено компенсаційними виплатами на користь України з боку агресорів.
Цілі санкційної політики ЄС проти Білорусі очевидні.
Це, по-перше, намір підірвати економічний потенціал агресора, змусивши тим самим Білорусь відмовитись від участі в російській агресії проти України.
По-друге, закрити можливості використовувати Білорусь для обходу міжнародних санкцій проти Росії. Поділяю думку, що за інших рівних умов реалізувати ці цілі можна шляхом запровадження пакету санкцій проти Білорусі по типу санкцій проти Росії. До речі, цю ідею в жовтні минулого року висловили Польща, Литва, Естонія, Латвія та Ірландія.
Ця ідея сьогодні переходить в стадію практичної реалізації. На початку цього року ЄС заявив про наміри запровадити цільові санкції проти Білорусі та Ірану в зв’язку з підтримкою російської агресії. За даними Bloomberg, ЄС планує привести санкційну політику щодо Білорусі у відповідність з санкціями проти РФ. Білоруський пакет включатиме обмеження на експорт в Білорусь товарів і технологій подвійного призначення; санкції щодо торгівлі нафтою, вугіллям, металопродукцією та золотом; обмеження на експорт предметів розкоші, інвестиції та надання певних послуг. Санкції також торкнуться авіаційного та енергетичного секторів та ключових фінансових джерел.
Залишається подивитись, наскільки «білоруський» пакет буде узгоджений з 10 пакетом санкцій ЄС проти Росії. На мою думку, важливо, щоб ці пакети виходили синхронно. Нам також важливо зрозуміти, як в цьому випадку поведуть себе окремі європейські політики-симпатики Росії.
Водночас, санкції проти Росії та Білорусі містять ряд виключень щодо постачання ліків, торгівлі продукцією сільського господарства та продуктами харчування, фінансових операцій з підсанкційними особами. Очевидно, що такий підхід залишиться і в майбутньому.
Ефективність санкцій залежить від того, як забезпечується санкційний режим. Законодавство ЄС передбачає певні можливості покарати будь-кого, хто допомагає підсанкційним особам обійти санкції проти Росії та Білорусі. Але до цього часу, принаймні мені, невідомі випадки таких покарань попри наявність інформації про відповідні порушення, що підриває довіру до ефективності управління санкційним процесом.
Останній раз ЄС запроваджував цільові санкції проти Білорусі в липні минулого року. Тому й очікування від змісту та масштабів «білоруського» пакету досить високі. Адже компенсувати втрату ринку ЄС Білорусі не вдасться.