Україні найбільше необхідна в контексті підтримки збалансована та монолітна позиція всіх країн-членів ЄС. Від 1 січня Швеція очолила Раду Європейського Союзу після Чехії. Її основне завдання — збалансувати всі позиції і знайти компромісне рішення для того, щоб, наприклад, точкові або стратегічного значення питання розв’язувалися дуже швидко.
Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Богдан Ференс.
“Тому сподіваємося, що підтримка в контексті Євросоюзу і країн держав-членів ЄС далі тільки поглиблюватиметься у 2023 році, тому що, в принципі, всім зрозуміло, що, на жаль, війна затягується. Це перше. Друге — ключовим у контексті стримування країни-агресора є підтримка України у військовому контексті, у фінансово-економічному. Це також дуже важливо”, — сказав він.
Ференс зазначив, що Швеція — скандинавська країна, яка має дуже тривалу історію демократичних перетворень, де люди почуваються вільними. І це одна з країн з найбільш розвиненою економікою. Вона задаватиме тренд для інших країн, щоб вони консолідовано підтримували Україну.
“Це буде непросто. Ми знаємо деякі країни, особливо в контексті санкційної політики, інших питань щодо України, вони не завжди підтримують усе. Це Угорщина, може хтось ще буде використовувати своє право вето. Але є чітке розуміння, що немонолітність країн-членів ЄС грають на руку Росії, а це в жодному разі не можна допускати. Надія на новий уряд Швеції, тому що той уряд, який був до виборів, які пройшли цієї осені, вони дуже серйозно також підтримували Україну. Цей уряд був сформований соціал-демократами. Зараз відбулися зміни. Прем’єр-міністр представляє консервативну партію. Але я не думаю, що генеральна лінія в зовнішній політиці Швеції змінюватиметься”, — вважає експерт-міжнародник.
Разом із цим, за його словами, є партія “Шведські демократи”, ультраправі, які не входять до коаліції, але від їхньої позиції багато чого залежатиме у внутрішньополітичній системі Швеції.
“Вони дуже складні політично, такі партнери, і вони можуть якраз виступати проти надання Україні підтримки, проти інтеграції України до Євросоюзу, проти надання військової допомоги. Це нам потрібно також розуміти”, — зазначив Ференс.
Експерт-міжнародник пояснює, що Швеція, Європейський Союз і головування в Раді Європи — це не зовсім буде пов’язано з постачаннями озброєння. Перше — це більше будуть питання політичної підтримки. Друге — кандидатський статус України і підготовка її до вступу до Європейського Союзу.
“Я прогнозую, що ми, можливо, в лютому, в березні починатимемо і проситимемо, запитуватимемо наших європейських партнерів для надання нам можливості вести перемовини щодо вступу до Євросоюзу. Тут політична підтримка буде дуже-дуже важливою. Нагадаю, у нас після того, як ми отримали кандидатський статус, Європейська комісія підготувала сім чітких завдань, які ми мали виконати, і, в принципі, наш уряд оголосив наприкінці 2022 року, що ми з усім впоралися. Тепер буде питання як проаналізують це все наші європейські партнери. Чи дадуть нам зелене світло для того, щоб наступна фаза — початок перемовного процесу — почалася. Це дуже важливо”, — каже Ференс.
Водночас експерт поділився певними сумнівами.
“Що консервативний прем’єр Швеції буде дуже зацікавлений в інтенсифікації цього процесу. Це моя суб’єктивна думка, але знову ж таки, є прем’єр Швеції, а є позиція країни, зовнішня політика, яка, я сподіваюся, не буде кардинально змінюватися, якщо порівнювати з попереднім урядом”, — сказав він.
Щодо озброєння, то, на думку Ференса, це все ж таки більше формат “Рамштайна”, який дає змогу комунікувати вже з військовими відомствами та з міністрами оборони країн не тільки ЄС, а й західних партнерів України.
“І тут якраз такий елемент комунікації, який був продемонстрований, він може мати позитивні результати, тому що він ілюструє, що ми країна, яка не на словах ціннісно близька до Заходу, але ми вже є частиною Європи, яка протистоїть російським нормативам і такій законсервованій подачі навіть інформації. Тому сподіватимемося, що це елемент комунікації, який дасть змогу під час фізичного спілкування з насамперед візаві, міністрами оборони західних країн, посилити, поглибити співпрацю і розширити список озброєння, яке постачається або постачатиметься Україні”, — пояснив експерт.
Україна робила і робить дуже багато на дипломатичному фронті для того, щоб пріоритетність Україні була постійна, і в цьому основне завдання.
“Ми маємо розуміти, що в них свої пріоритетності є — внутрішні питання, міграція, економіка, у них своє мирне життя. Але водночас потрібно розраховувати на прогресивних лідерів країн ЄС, не на егоїстів, таких як Орбан, який тільки думає, як вигідно ту чи іншу ситуацію використати для себе, навіть не для своєї країни, а для себе особисто і для свого оточення. А якраз прогресивні лідери, які безпосередньо підтримують Україну”, — резюмував Богдан Ференс.