Уряд розробив концепцію обов'язкової накопичувальної пенсійної системи, яка може запрацювати з 2023 року. Вона передбачає відрахування певного відсотку від єдиного соцвнеску кожного працівника, а також бонус від держави.
В Україні солідарна система пенсійного забезпечення: пенсії виплачуються за рахунок поточних внесків працівників до Пенсійного фонду (ПФУ).
Сьогодні за рахунок внесків до Пенсійного фонду 13 мільйонів працівників сплачуються пенсії 11,2 мільйонам пенсіонерів.
Однак цих грошей не вистачає на виплати пенсій і 40% бюджету ПФУ - це субвенції з державного бюджету.
Солідарна пенсійна система нормально працює, коли внески сплачують вдвічі більше людей, ніж отримують пенсії.
Однак народжуваність в Україні падає, а тривалість життя збільшується. В 2050 році 9,7 мільйонів працюючих будуть виплачувати пенсії 11,7 мільйонам пенсіонерів.
Уже зараз в Україні видатки на пенсійне забезпечення – найбільша стаття витрат бюджету. Щороку на пенсії витрачається більше 10% бюджету. При цьому розмір пенсій залишається на мізерному рівні.
Україна опинилася в "пастці бідності", коли економіка не може розвиватися, бо найбільші витрати йдуть на виплату пенсій, але і нормальні пенсії держава не в змозі забезпечити, бо економіка не розвивається.
Таким чином, сьогоднішні 30-річні українці не можуть розраховувати на державну пенсію. Якісь виплати вони все ж отримуватимуть від держави. Але цих грошей не вистачить на життя. Уже не вистачає. Зараз 60% пенсіонерів отримують пенсію нижче 3 000 грн.
Змінити ситуацію уряд планує за рахунок введення другого рівня пенсійного забезпечення - обов'язкової накопичувальної пенсії. Наразі розроблено концепцію пенсійної реформи.
Відповідний законопроект про введення другого рівня пенсійної системи в першому читані планується прийняти до кінця 2021 року.
Як зараз виглядає дизайн обов'язкової накопичувальної системи?
Для всіх офіційно працевлаштованих працівників віком до 55 років, а також фізичних осіб - підприємців (ФОП) та самозайнятих осіб, будуть відкриті накопичувальні пенсійні рахунки у спеціально створеному державному пенсійному фонді. Мова йде приблизно про 8 мільйонів громадян України.
Далі щомісяця з єдиного соціального внеску (ЄСВ), який із заробітної плати сплачує роботодавець, буде відраховуватися 1% в новий фонд. Водночас, розмір ЄСВ не буде збільшено. Він залишиться на сьогодньошньому рівні 22%. Тільки з нього 1% буде відраховуватися на накопичувальний рахунок.
Щороку розмір відрахування на накопичувальний пенсійний фонд буде збільшуватися: 1% від ЄСВ у перший рік, 1,5% - другий рік і 2% в третій і всі подальші роки.
Окрім того, розглядається введення механізму мотивації для добровільного відрахування працівниками зі своїх доходів на накопичувальні рахунки. Так, окрім автоматичного відрахування відсотку з ЄСВ, щомісяця працівник може добровільно відраховувати на пенсійний рахунок якусь суму із зарплати.
В свою чергу держава нарахує йому аналогічну суму. За словами міністра соціальної політики Марини Лазебної, сума відрахувань зі сторони держави не буде більше 5000 грн.
За оцінками Мінсоцполітики, компенсація 1% ЄСВ буде коштувати додатково бюджету 22 млрд грн. Окрім того, додатково потрібно буде дофінансувати з бюджету існуючий Пенсійний фонд, який виплачує обов'язкову солідарну пенсію. Адже з ЄСВ, яким він наповнюється, буде забрано в перший рік робити 1%, другий 1,5% та 2% - в третій і подальші роки.
Обов'язкова накопичувальна пенсійна система в Україні може запрацювати з 2023 році. Або з 2024 року але без перехідного періоду.
У перший рік роботи другого рівня пенсійної системи накопичувальні рахунки майбутніх пенсіонерів будуть зберігатися у спеціально створеному накопичувальному фонді.
За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, для того щоб гроші не знецінились, накопичення будуть вкладатися в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
ОВДП - це боргові папери уряду. Вони мають кілька переваг перед депозитами: вищу дохідність, 100-відсоткову гарантію повернення інвестиції з боку держави. Податок на дохід від ОВДП – відсутній. Також є можливість перепродати ОВДП на вторинному ринку.
З іншої сторони, інвестиції грошей з накопичувальних рахунків майбутніх пенсіонерів в державний борг мало чим відрізняється від поточного фінансування солідарних пенсій з державного бюджету.
На другий рік дії обов'язкової пенсійної системи працівники можуть отримати можливість самостійно обирати пенсійний фонд. Тобто, вони можуть залишити свої рахунки в державному, а можуть перенести рахунок в недержавний пенсійний фонд (НПФ).
Що таке Недержавні пенсійні фонди і наскільки вони надійні?
Недержавний пенсійний фонд – це неприбуткова організація, яка залучає пенсійні внески громадян для інвестування в різні фінансові інструменти, щоб захистити їх від інфляції та примножити.
Пенсійні виплати учасникам таких фондів здійснюються через конкретний період або після виходу на пенсію. Можлива і повна виплата всієї суми вкладів. Наприклад в разі переїзду на постійне місце проживання в іншу країну, у разі критичної операції, чи смерті.
Гроші, які акумулюють НПФ, управляються кількома організаціями. Зокрема, окрім самого НПФ, є ще адміністратор пенсійних фондів, який може управляти кількома фондами, компанія з управління активами (КУА) та банк, де відкрито рахунки вкладників.
КУА інвестує гроші фонду з метою отримання інвестиційного прибутку. Адміністратор веде бухгалтерський, податковий облік та облік учасників фонду. Банк забезпечує зберігання, облік активів фонду та контроль за їх використанням.
Кожен учасник управління НПФ отримує свій відсоток від витрат на управліня грошима НПФ. В структурі витрат найбільший відсоток становить винагорода за управління активами (винагорода КУА – 56%), далі йдуть витрати на послуги адміністратора (30%) та послуги банку (6%).
Вклади в недержавні пенсійні фонди гарантуються державою лише частково. По аналогії з депозитами: в межах 200 тис. грн Фондом гарантування.
Водночас НПФ не може збанкрутувати, оскільки його активи відокремлені від активів обслуговуючих компаній: адміністратора, КУА та банку.
На активи фонду не може бути накладений арешт, санкція чи конфіскація. Також, у разі необхідності, можна змінити обслуговуючі компанії. У разі ліквідації фонду вкладники переводять свої вклади в інший НПФ.
Фонди зобов'язані звітувати перед вкладниками, надавати інформацію про стан свого рахунку і про стан фонду. Учасник НПФ має право перейти в інший, якщо його не задовольнить інвестиційна політика фонду.
Куди зараз інвестують пенсійні накопичення
Щоб пенсійні накопичення майбутніх пенсіонерів "не згоріли", дохідність пенсійних фондів має перевищувати інфляцію.
Однак, на фоні відсутності фондового ринку в Україні, з доступних надійних інструментів для недержавних пенсійних фондів – це інвестиції в ОВДП та депозити.
Окрім того, частину пенсійних накопичень фонди можуть інвестувати в корпоративні і муніципальні облігації, а також в акції міжнародних корпорацій.
Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) допустила до обігу в Україні акції 85 іноземних корпорацій (наприклад: Nike, Paypal, PepsiCo, Pfizer, Walt Disney, Amazon, Coca-Cola, Intel та ін.).
Згідно з законом "Про недержавне пенсійне забезпечення", недержавні пенсійні фонди можуть інвестувати вклади майбутніх пенсіонерів наступним чином:
В банківські депозити та в ОВДП – не більше 50%. При цьому в депозити одного банку – не більше 10%.
В акції та облігації українських емітентів, обмеження становить до 40%. При цьому, не більше 5% в цінні папери одного емітента.
В муніципальні облігації та акції іноземних компаній – не більше 20% портфелю. В цінні папери одного емітента – не більше 5%.
В нерухомість та банківські метали не більше – 10%.
ОВДП – найбільш популярний інструмент інвестицій для недержавних пенсійних фондів. В державний борг вони інвестують до 50% залучених грошей. В банківські депозити – до 40%, на корпоративні облігації приходиться приблизно 5% інвестицій. Все інше – в нерухомість та акції компаній.
Куди можна інвестувати гроші майбутніх пенсіонерів?
Оскільки в Україні відсутній фондовий ринок, то з великою ймовірністю, після запуску другого рівня обов'язкової накопичувальної системи, внески працівників будуть переважно інвестовані в ОВДП.
Таким чином, буде створена модель фінансування дефіциту бюджету за рахунок майбутніх пенсіонерів. Однак цей борг в майбутньому доведеться віддавати іншим платникам податків.
За такого сценарію обов'язкова накопичувальна пенсійна система не відрізнятиметься від сьогоднішньої солідарної пенсійної системи. Адже зараз пенсії також виплачуються за рахунок платників податків.
Водночас у світі пенсійні фонди вкладають гроші майбутніх пенсіонерів в акції інфраструктурних компаній, які приносять порівняно невеликий, але прогнозований на довгі роки дохід. Наприклад, це компанії з транспортування і розподілу природного газу та електроенергії. Такий бізнес буде актуальний ще багато років, адже йому немає альтернатив.
Наприклад, в Італії 70% електроенергії розподіляє компанія Enel, яка на 60% належить інституційним інвесторам. Це інвестиційні та пенсійні фонди.
В України був шанс побудувати подіну модель. Але фондовий ринок зруйновано. А інфраструктурні компанії продані олігархам. Наприклад, в Україні більше 45% електроенергії розподіляють обленерго, які сконцентрував в своїх руках олігарх Рінат Ахметов. Раніше вони були державними.
Водночас, 70% газу по розподіляють облгази, які в часи Януковича за безцінь приватизував олігарх Дмитро Фірташ.
Інший приклад з Польщі. Найбільший виробником електроенергії країни є Polska Grupa Energetyczna (PGE). Вона виробляє 40% е/е в країні. Більше 57% компанії належить польському уряду. Інші акції торгуються на біржі. Інвесторами в акції компанії є фізичні особи та пенсійні фонди.
Другою за розміром енергокомпанією Польщі є Tauron Polska Energia. Найбільший пакет акцій у 30% належить уряду Польщі. Всі інші акції розподілені між інституційними інвесторами, в тому числі і пенсійними фондами.
Куди б могли вкладати гроші майбутніх пенсіонерів пенсійні фонди?
Наприклад в акції найбільшого виробника електроенергії України (виробляє більше 50%) - Енергоатому після того як компанію буде корпоратизовано, а також знято зобов'язання фінансувати пільгову ціну на електроенергію для населення.
Крім того у власності держави залишилося шість обленерго. Їх активи перебувають в управлінні Фонду держмайна. З початку року обленерго в Україні перейшли на стимулюючий тариф, який щороку гарантує їм мільярди гривень прибутку. Ці компанії можуть бути потенційними об'єктами для інвестицій зі сторони пенсійних фондів.
Цей перелік слід продовжити і найбільшою газовидобувною компанією Укргазвидобування. Компанія є джерелом газу для населення і підприємств ТКЕ за пільговою ціною. І при цьому залишається прибутковою - 5 млрд грн чистого прибутку в 2020 році.
Також пенсійні фонди можуть інвестувати у землю сільськогосподарського призначення і заробляти від здачі цієї землі в оренду агрохолдингам та фермерам. Державі належить приблизно 8 млн га землі.