Міністр освіти і науки повідомив, над чим зараз працює міністерство у питанні Нової української школи.
Міністерство освіти і науки України (МОН) продовжить реформу нової української школи (НУШ) на рівні базової середньої освіти та розбудову старшої профільної школи. Про це на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій заявив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет у рамках доповіді про виконання оперативного плану на 2020 рік та основні цілі на 2021 рік.
За його словами, серед завдань МОН, над якими триває робота:
- схвалення Концепції розвитку дошкільної освіти та проведення оцінки якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за методикою ECERS-3;
- впровадження реформи НУШ на рівні базової середньої освіти та розбудова старшої профільної школи;
- забезпечення відповідності змісту та якості професійної (професійно-технічної) освіти потребам ринку праці;
- затвердження та впровадження Стратегії розвитку вищої освіти на 2021–2031 рр. та розроблення законопроекту «Про освіту дорослих»;
- розроблення та внесення на розгляд Уряду проектів законодавчих актів щодо міжнародного співробітництва України з ЄС та США.
Цілі на 2021 рік:
- сформувати нові підходи до забезпечення дошкільної освіти та розвитку в Україні;
- удосконалити систему позашкільної освіти в умовах децентралізації;
- продовжити реформу «Нова українська школа» на рівні базової середньої освіти;
- затвердити Національну стратегію розвитку інклюзивної освіти на 2021–2031 рр.;
- затвердити Стратегію розвитку професійної освіти на період до 2023 р.;
- затвердити та впровадити Стратегію розвитку вищої освіти на 2021–2031 рр.;
- визначити основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;
- забезпечити інтеграцію з промисловістю;
- затвердити Концепцію цифрової трансформації освіти і науки України;
- приєднатися до процесів створення та розбудови Європейської хмари відкритої науки (EOSC).
Відзначимо: зараз в Україні відбувається реформування та уніфікація шкільної системи, яка передбачає ліквідацію чинної системи шкільної освіти. Такі зміни впроваджує Закон України «Про повну загальну середню освіту».
Зокрема, відтепер учні до 9 класу включно будуть навчатися в гімназіях, а з 10 класу - у ліцеях. При чому, школи будуть розділені, тобто ліцеї будуть існувати окремо від гімназій і територіально, і фактично.
Згідно зі статтею 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст із населенням більше 50 тисяч). Тобто, створити ліцей в умовному Пирятині, де населення менше 50 тисяч осіб, не можна буде. А це вже викликало значне обговорення в суспільстві.
Зокрема, прихильники реформи говорять, що в ліцеях буде спеціалізація й учні зможуть вже там освоювати професію. А от противники говорять, що цими нормами закриють доступ до вищої освіти для учнів із невеликих населених пунктів.
Наприклад, на Рівненщині, Чернівеччині, Тернопільщині, Вінниччині тощо лише обласні центри мають населення понад 50 тисяч. На Закарпатті лише в Ужгороді та Мукачевому проживає більше 50 тисяч і рішення про їх створення приймає не місцева громада, а обласна влада чи центральна влада. Таким чином, діти із віддалених районів змушені будуть проживати у великих містах, бо не зможуть щодня діставатися на навчання. При цьому не зрозуміло, як і де проживатимуть діти, харчуватимуться і хто це буде оплачувати.
При цьому в класах у ліцеях не може навчатися понад 30 осіб, а самих класів має бути чотири. Через що противники змін побоюються, що чимало учнів не зможе вступити туди на навчання. А це вже може зачепити і великі міста, наприклад, Київ, де школи переповнені і може виникнути дефіцит вільних місць.